Доповідь «Відомий і невідомий В.О. Сухомлинський."

Доповідь «Відомий і невідомий В.О. Сухомлинський. Чи є сучасними його педагогічні погляди."
 
Слайд №1
10 років тому (2008 р.) було проведено опитування серед педагогів про їх ставлення до образу Сухомлинського. Відповіді були такими.
«Навіть не знаю чому, але для мене ця людина видається аж надто ідеальною та прорадянськи настроєною. Я не люблю, штучно створених ідеалів, не люблю "святих", які сповідували ці ідеали, вони, як на мене, пусті...»
«У себе в школі створила словник серця за Сухомлинським. Ніхто мене не зобов'язував це робити, я лише хотіла, щоб у моєму серці вмістилось так багато як і в його. Точно знаю, що це можливо. Маю приклади таких людей.»
«Слова асоціативного ряду, які виникають у мене з приводу образу Сухомлинського це: любов, усмішка, світло, Боже благословення...»
Щоб скласти власне враження про педагогічну творчість Сухомлинського, пропоную згадати відомі для нас факти про нього і назвати ті, які замовчувались радянською владою
Слайд №2
Василь Олександрович Сухомлинський з’явився на світ 28 вересня 1918 року в селі Василівка Олександрійського повіту Херсонської губернії, під час подій революцій , громадянської війни, спроб побудувати Українську незалежну державу. Батько був столяром, а мати – домогосподаркою. В с'імї було 4 дітей. Чи доля так склалась, чи Божа іскра , чи виховання батьків, але всі діти стали сільськими вчителями.
Слайд №3
В 17 років, після закінчення робітфаку, став вчителем заочної школи, де директором був його старший брат. Пізніше закінчив Полтавський педагогічний інститут і став вчителювати в Онуфріївській школі.
Слайд №4
«Перед війною, - писав Василь Олександрович, - були найрадісніші сподівання, світлі надії та мрії. Я познайомився з дівчиною, дуже гарною та розумною, вона закінчила учительський інститут. Ми стали працювати разом. Вона викладала англійську мову.» Так починалось літо 1941 року.
Але почалась війна. Сухомлинський, закінчивши курси політруків, пішов на фронт. «Я вірив, що скоро повернусь з перемогою. Розлучаючись з Вірою, ми мріяли, що в нас буде дочка або син. (його дружина Віра була вагітною)»
Поки Василь Олександрович воював на фронті, його дружина в окупації, разом з іншими товаришами допомагала радянському підпіллю, але була арештована гестапо. В застінках у Віри народився син. Під час одного з допитів нацист на очах молодої матері вбив немовля. А Віру по-звірячому замордували і повісили у дворі в’язниці. Василь дізнався про страшну трагедію, вже після повернення до звільненої батьківщини. І навіть був присутній на допиті зрадника його дружини, який ще й насмілився просити помилування, мовляв не я один катував Віру.
Сухомлинський одного разу поділився своїми стражданнями «Цілими днями я був з дітьми. А в ночі просинався о 2, о 3 годині ночі і не міг заснути. Чекав в нетерплячці ранку, коли почне звучати дзвінке дитяче щебетання. Я взявся за вивчення німецької мови, вірив і зараз вірю, що коли-небудь я зустрінусь зі звіром, який закатував і вбив моїх дружину і сина. І я зможу сказати йому по-німецькі, те, що я думаю вже 25 років, те, що ніколи не забувається, і ніколи не прощається. Я вивчив німецький, і знаю його досконало. А потім прийнявся за польську, чеську, болгарську, англійську, французьку, іспанську, японську. Вивчив ці мови, а часу все одно багато – з 2 годин ночі до ранку – ціла прірва часу.»
Сьогодні для воїнів АТО відкриті реабілітаційні центри, є можливість поспілкуватись зі спеціалістами, щоб залікувати психологічні травми війни. Радянська влада цим не займалась. Тому реабілітацією для Сухомлинського стала робота і безмежна любов до дітей.
У січні 1942-го під Москвою Сухомлинського вдруге тяжко поранено (уперше — 1941-го під Смоленськом). Уламок снаряда в його грудях залишився на все життя. Із-за цього у нього постійно боліло серце, а один з уламків давив на легені. Можливо ці фізичні страждання та велике любляче серце зробило його ще більш чутливим до страждань інших, особливо дітей. Згадаємо, як він врятував хлопця, який тонув. Як разом з учнями він допоміг поставити на ноги хлопчика Петра, виносячи його ліжко до саду, щоб він отримав «сонячні ванни». Багато повчальних казок і розповідей про хворих звірів та дітей, і як їм можна допомогти, або морально підтримати.
Після довгого лікування в госпіталі він проситься на фронт. Та лікарі визнають його небоєздатним: у Сухомлинського ще відняло ліву руку (Лікарі пропонували ампутувати її, але Сухомлинський не погоджувався). Його комісують, а 1943 року відправляють керувати середньою школою до Уфи, столиці Удмуртської АРСР. Там познайомився з майбутньою дружино.
Слайд №5
Коли молодята приїхали до Онуфріївки, після звільнення від нацистів, то Василя Олександровича відразу ж призначили на посаду завідувача райвно, а молоду дружину примусили очолити сільську школу, тому що вони були єдині в районі з вищою освітою. І тому, що вони не були на окупованій території. Василь Олександрович увесь час їздив районом, відновлював школи, знаходив учителів. Як члена партії його посилали уповноваженим зі збирання врожаю або з посівної, і повертатися додому до закінчення цих кампаній він не мав права. «Час був голодний (1947 рік). Сиділи на кукурудзі, не бачили ні хліба, ні молока, — згадує Анна Іванівна. — Голова колгоспу, щоб якось допомогти хоч би дітям і стареньким, порадив при обмолоті хліба пропускати до соломи трохи зерна. Хтось доніс — і голову посадили до в’язниці на десять років.»
Саме в цей нелегкий час Василь Олександрович захворів і сім’я його виявилася у ще скрутнішому становищі. Видужував він дуже повільно, лікарям насилу вдалося поставити його на ноги. Після лікарні (у 1948 році), ще дуже ослаблений, він прийняв рішення, несподівано для всіх, поїхати у сільську школу, і став директором школи у Павлиші.
Слайд №6
А далі, всі знаєте, до кінця свого життя Сухомлинський пропрацював в цьому селі, захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи — керівник навчально-виховного процесу»., не в стиг захистити докторську на тему «Особистісно-орієнтоване виховання учнів». Отримав ряд нагород і звань.
Слайд №7
Але не дивлячись на це .він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».
В радянські часи нам нав’язували стереотипні погляди на педагогічну діяльність Сухомлинського, і в деяких з нас образ Василя Олександровича асоціюється з нав’язуванням певних оцінок. Сьогодні кожен з нас може відкрити його твори і переоцінити спадщину великого педагога.
За сучасники оцінками істориків педагогіки, Василя Олександровича можна включити до переліку педагогів -"шестидесятників" періоду хрущовської "відлиги", коли йшла запекла боротьба між авторитарною педагогікою та педагогікою гуманізму. Зрештою, поступово перемагає педагогіка гуманізму, нова українська школа є підтвердженням цього.
Слайд №8-9
Педагогічна система В.Сухомлинського включає:
• складові (педагогічну концепцію, педагогічну систему, авторську школу);
• суб’єкти (вчитель, учень, родина);
• мету (формування всебічно розвиненої особистості);
• принципи (гуманізму, унікальності дитини, природовідповідності, культуровідповідності, опори на позитивне в дитині, створення ситуації успіху, одухотворення знання, радості пізнання, створення “інтелектуального фону” школи, формування культури почуттів);
• напрями виховання всебічно розвиненої особистості (розумове, моральне, громадянське, трудове, фізичне, естетичне, патріотичне, ідейно-політичне виховання);
• форми і засоби навчання (розвивальне навчання, інтелектуальний та емоційний фон школи, створення радості пізнання, школа мислення, школа радості, уроки в зелених класах, уроки розвитку мовлення, “Книга природи”, дві програми навчання: обов’язкова і розширена тощо);
• засади внутрішкільного управління
Слайд №10
В. О. Сухомлинський першим заговорив про провідну роль виховання у формуванні духовно багатої особистості, про те, що без духовності не може бути соціально-економічного прогресу.
Слайд №11
В його творах ми можемо побачити педагога і директора школи, психолога і знавця фізіології, душевного порадника і просто батька. Саме ця людяність викликала негативну реакцію тоталітарної системи.
Як можна в один ряд ставити імена і порівнювати погляди Леніна, Лесі Українки та Івана Франка. Не розпочинав наукові статті цитатами з творів марксизма-ленінізма та рішень партії. Хотів виховати в дитині духовні цінності, а не борця за ідеї комунізму в першу чергу. У відповідь на його "Этюды о коммунистическом воспитании" на шпальтах "Учительской газеты" з'явилась стаття-відповідь з характерним для того часу заголовком "Потрібна боротьба, а не проповідь".
В одному творі читаю: «Свято матері». Іде опис як діти дарують матерям те, що зробили власною працею – від малюнка і вірша, до гарної оцінки чи вирощеного яблука на пришкільній ділянці. А що то за Свято матері? Коли його святкують? Далі читаю, що це 8 Березня. А де пафосне Міжнародний жіночий день? А де ідеологічне підґрунтя. Для Сухомлинського – це просто свято матері. Далі надрукований перелік Весняних свят, які святкують в палиській школі – Свято весни, Свято квітів, Свято птахів. А Міжнародного дня солідарності трудящих немає. Це не «по-советски».
Протистояння тоталітарної влади виражалось в тому, що далеко не всі роботи Сухомлинського друкувались одразу після виходу з-під його пера.
Слайд №12
«Серце віддаю дітям» ніхто не хотів друкувати. Весь час пропонували щось допрацьовувати або переробляти, не влаштовувало те, що на перше місце ставилася дитина, а не колектив. На той час до школи для вивчення досвіду вже приїжджали делегації з Японії, Німеччини, Фінляндії, а ідеї книги «Серце віддаю дітям» у своїй країні ще не дозволяли оприлюднити.
«Якось до нас приїхав директор школи-інтернату Юрген Польцин (НДР), — розповідає Анна Іванівна дружина Сухомлинського, — і був просто в захопленні від самої школи, а «Серце віддаю дітям» настільки його захопило, що він вирішив обов’язково добитися її опублікування. Завдяки старанням Польцина книгу видали.... у Німеччині німецькою мовою в 1968 році! Міністр освіти НДР Маргот Хоннекер гідно оцінила працю українського вченого і розпорядилася терміново опублікувати книгу. На батьківщині відреагували швидко — у 1969 році видали цей твір, але, лише після того, як його було перекладено російською мовою, і, не даючи у продаж, терміново перевидали. Перше видання з погляду поліграфії виглядало дуже бідно у порівнянні з німецьким варіантом. Ольга Василівна пояснює тодішню ситуацію, що виникла з книгою, тим, що навчання дітей на природі, а не в класі, не сприймала офіційна педагогіка. Це лякало і чиновників, і головних редакторів радянських видань. Не сприймали й те, що школа повинна дитині приносити радість. Цікаво, що у Німеччині «Серце віддаю дітям» перевидавали вісім разів, а наше видавництво «Радянська школа», яке спочатку так завзято відкидало ідеї Сухомлинського, згодом перевидало книгу одинадцять разів, але книга вийшла російською, а не українською мовою У результаті «Серце віддаю дітям» побачило світ у 69 виданнях 37 мовами.
Слайд №13
Складною виявилася і доля художніх мініатюр Сухомлинського — казок, оповідань, легенд. Василт Олександрович надсилав їх у «Радянську школу», у «Веселку», але публікувати ніяк не погоджувалися.
У 1966 році на республіканській конференції у Білорусі Василь Сухомлинський познайомився з білоруським дитячим письменником Василем Віткою, редактором дитячого журналу. Вітка попросив прислати мініатюри і видав книжечку білоруською мовою. Потім її переклали і видали в Казахстані та Молдові. Ось тоді вже зацікавилося й видавництво «Дитяча література», відібрало кілька мініатюр і російською мовою вийшов збірник «Поющее перышко». Потім видавництво «Малыш» опублікувало два збірники оповідань для дітей, а потім уже й українське видавництво «Веселка» видало збірник «Гаряча квітка».
Багато творів Василя Олександровича включено до сучасних шкільних програм. Тексти Сухомлинського якраз і заповнили ті прогалини у шкільній програмі, які виникли після відмови від ідеологічно спрямованої літератури для дітей. Вони базуються на українських народних легендах і притчах, а також на матеріалі з життя самих дітей.
Слайд №14
Особистість В. Сухомлинського, окремі аспекти його педагогічної спадщини стали предметом вивчення науковців як в Україні (М. Антонець, І. Бех, А. Богуш, Л. Бондар, І. Зязюн, В. Кузь, О. Савченко, М. Сметанський та ін.), так і поза її межами (А. Борисовський, Б. Кваша, М. Мухін, В. Риндак, С. Соловейчик та ін.). Роботи нашого видатного земляка також досліджують Х. Франчос і М. Ціандзі (Греція), В. Іфферт, Р. Штайник, Е. Гартман (Німеччина), М. Библюк, С. Лашин (Польща), Л. Мілков (Болгарія), Бі Шуджі, Ван Ігао (Китай), А. Кокеріль (Австралія) та ін. Історіографічний аналіз наукового доробку В. Сухомлинського в контексті вивчення проблеми педагогічних персоналій в історико-педагогічній науці зробив Н. Гупан, а порівняльний аналіз систем В. Сухомлинського та А. Макаренка в англомовних дослідженнях здійснила Н. Дічек.
Я хочу процитувати австралійського дослідника творчості Сухомлинського Алана Коккеріла. Це представник західної цивілізації, який народився в Англії, виріс у Австралії. Він нині дуже активно популяризує ідеї Сухо-млинського серед англомовного соціуму – передусім педагогів і батьків. Він пояснює, що капіталістичний світ вихолощує значення людини, що речі й побут більше важать, ніж людина, що бракує комунікацій між батьками і дітьми, які віддаляються одне від одного, що відбувається не олюднення соціуму, а його «опредмечення», фетишизація. А Сухомлинський усією своєю творчістю закликає насамперед бачити людину в будь-¬якій дитині, в будь¬-яких ситуаціях бачити в ній хороше, спиратися на позитив. І говорити про те, що кожна дитина – це унікальна цінність. Навіть якщо у неї щось не виходить – для того є об’єктивні причини. І друге, що зазначає цей австралійській дослідник : Сухо¬млинський підходить до дитини цілісно. Це називається холістичний підхід. Любити дитину, поважати її, підніматися до неї, розуміти її – це основ¬не…
Слайд №15-18
Алан Коккеріл, який впродовж багатьох років вивчає і популяризує доробок Сухомлинського у англомовному світі, використовуючи новітні засоби інформації, зокрема Інтернет. Особливо його приваблює художня спадщина педагога. В 2013 році А. Коккеріл видав англійською мовою яскравий збірничок оповідань та казок Сухомлинського "World of Beauty. Tales from Pavlysh", куди ввійшли 19 казок та оповідань. Книжечка проілюстрована школярами з України та Білорусі, що вибороли перемогу у конкурсі, організованому Аланом Коккерілем за участі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Він підготував та опублікував цю книжечку англійською, китайською, українською та російською мовами. Більш того, австралійський дослідник випускає щомісяця інформаційний бюлетень Sukhomlinsky News, який виходить і сьогодні. У кожному випуску, поряд із матеріалами, присвяченими педагогічній спадщині Сухомлинського, Він поміщує Stories for Children (Оповідання для дітей) – 3-4 Мініатюри з ілюстраціями.
Слайд №19-22
В «Кіровоградському колегіумі» були проведені бінарні уроки, де поєднувались бібліотечні уроки та уроки «Мистецтва», під час яких бібліотекар зачитував казки В.О.Сухомлинського, обговорювався текст, а потім діти малювали ілюстрації до цих казок. Також був проведений «Майстер-клас» «Театр тіней своїми руками» у 3-Д класі. Учні самі вирізали фігурки до казки «Колобок» та розіграли її.
Що б говорити, чи сучасні ідеї Сухомлинського в нас час, потрібно переглянути педагогічні твори та дитячі оповідання новим неупередженим поглядом.

Ось зараз усі кажуть, що не потрібно оцінок у початковій школі – це, так би мовити, останні педагогічні тенденції. Та Сухомлинський про це у 60¬х роках писав!.. Зокрема – що у початковій школі треба не оцінювати дитину, а за-охочувати. В жодному разі не ставити негативні оцінки, натомість усіляко підтримувати і хвалити навіть за найменший успіх. Це з розряду так званих педагогічних констант, які залишатимуться завжди, поки існує школа.
Джерела інформації:
1. https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/pedagogichne-solo-v-simeynomu-suprovodi
2. http://naps.gov.ua/ua/press/about_us/1029/
3. http://n-slovo.com.ua/2018/02/01/%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0-%D1%81%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B7-%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D1%8F-%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80/
4. https://www.cuspu.edu.ua/ua/konferentsiia-24-25-veresnia-2015-roku/sektsiia-1/3829-pedahohichna-systema-v-o-sukhomlynskoho-u-suchasnykh-pratsyakh-vitchyznyanykh-uchenykh
5. http://ps.stateuniversity.ks.ua/file/issue_54/3.pdf
6. http://eprints.zu.edu.ua/26192/1/23.pdf
7. http://theholisticeducator.com/sukhomlinsky/newsletter/