КОНСПЕКТИ УРОКІВ

Конспекти уроків за попередні роки можна переглянути в повідомленнях на ГОЛОВНІЙ сторінці.

Предмет " Громадянська освіта"для 10 класу

Конспект на тему «Практична робота з теми «Демократичне суспільство та його цінності»», надрукований в  педагогічному щорічнику «Мистецтво викладання: золоті зерна досвіду», випуск №1 - Острог, Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2019 можна переглянути  за посиланням.

Предмет "Людина і світ"

Тема: Поняття громадянського суспільства: суть, атрибути та функції.

Мета: сприяти формуванню знань учнів про громадянське суспільство, його структуру і особливості функціонування в сучасній Україні; отримання нових знань під час розгляду проблеми з різних точок зору, вибору оптимальних шляхів її розв’язання; виховання відчуття причетності до історії своєї країни, поваги до державної влади, законів, Конституції України як Основного Закону держави; розвиток уміння вести дискусію, мати своє незалежне судження, аргументувати його, вміння вислухати опонента.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення уроку: лекція з елементами дискусії.

Засоби навчання: презентація, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ

I.                  Організаційний момент уроку.

II.               Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Слайд № 2.

2014 року  я стала свідком телевізійного ток-шоу, де обговорювалось питання стану Збройних сил України. Ви, мабуть пам’ятаєте, в якому становищі були наші збройні сили: танки не їздять, літаки не літають, одяг  та озброєння воїнів були ще з радянських часів. Один з учасників ток-шоу сварив державних чиновників, які не могли швидко забезпечити нашу армію, а волонтери намагаються надати максимальну допомогу. Прозвучало запитання: чому повинне існувати волонтерський рух, в той час, як функції забезпечення повинна виконувати держава. Один з журналістів який певний час працював в Західній Європі, сказав так «Волонтерський рух – це прогресивне явище, тому що є свідченням…»

Гра  «Мікрофон»

Завдання : Продовжить речення журналіста. (За правильну відповідь 3 бали)

(Учні пропонують свої думки.)

Вірна відповідь: «Волонтерський рух – це прогресивне явище, тому що є свідчення формування в Україні демократичного громадянського суспільства»

Отже, поняття «Громадянське суспільство» є темою сьогоднішнього уроку.

III.            Мотивація навчальної діяльності

Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов’язано з тими соціально-політичними потрясіннями, які кардинально змінили обличчя Східної Європи і України за останнє десятиліття. Розкрити сутність, структуру та принципи функціонування громадянського суспільства дозволить нам даний урок.

IV.            Вивчення нового матеріалу

1.      Поняття «громадянське суспільство»

Громадянське суспільство — це тип взаємодії та соціальної організації вільних особистостей, що складається з громадських рухів, об’єднань, громадських організацій та політичних партій, які втілюють громадську думку в певні соціальні інститути. (стор. 127 підручника, учні переписують визначення поняття).

Є й інші визначення цього поняття.

Громадянське суспільство — це сфера самовияву вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, обмежених відповідними законами від прямого втручання і довільної регламентації з боку державної влади.

Громадянське суспільство — це суспільство, у якому є відповідальність влади і народу щодо виконання взаємних зобов’язань підтримувати закон і порядок, дотримувати в разі згоди сторін права держави, громадян та їх об’єднань.

Основний зміст цього поняття можна звести до такої думки, що громадяни держави повинні бути активними учасниками розвитку суспільства, а держава повинна сприяти цьому процесу.

2.      Етапи формування громадянського суспільства.

Слайд № 3.

1-й етап: ХVІ-ХУІІ ст.	2-й етап: ХVІІІ-ХІХ ст.	3-й етап: ХХ-ХХІ ст.
-       Поява економічних і політичних передумов появи буржуазного суспільства. -       Закладання основ формування громадянського суспільства .	-       Формування громадянського суспільства в найбільш розвинених країнах Європи та США у вигляді капіталістичної вільної конкуренції. -       Становлення представницької демократії та розвиток правових механізмів .	-       Розвиток постіндустріального суспільства -       Збереження інститутів традиційної демократії та політичного плюралізму. -       Триває процес становлення правових соціальних держав. -       Розширення та поглиблення рівноправності людей.

Запитання: Згадайте, які історичні події сприяли формуванню громадянського суспільства?

Очікувані відповіді:

1-й етап: Великі географічні відкриття, початок розвитку капіталістичного суспільства.

2-й етап: Ідеї просвітників та Велика французька революція, Громадянська війна в США.

3-й етап: I та II світова війна.

Ідея громадянського суспільства з’явилася в Новий час на противагу всевладдю держави. Концепцію громадянського суспільства розробив Г. Ф. Гегель, який визначав громадянське суспільство як зв’язок (спілкування) осіб через систему потреб і розподіл праці, правосуддя, зовнішній порядок.

Закріплення приватним (цивільним) правом природних суспільних відносин є передумовою формування суспільства вільних громадян, тобто громадянського суспільства (вільного від держави).

Воно охоплює приватне життя людей, що саморозвивається (товарно-ринкову) економіку, духовно-моральні та інші неполітичні відносини.

Громадянське суспільство — це сфера самовияву вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, обмежених відповідними законами від прямого втручання і довільної регламентації з боку державної влади. Громадянське суспільство — це суспільство, у якому є відповідальність влади і народу щодо виконання взаємних зобов’язань підтримувати закон і порядок, дотримувати в разі згоди сторін права держави, громадян та їх об’єднань.

3.      Структура громадянського суспільства. 

Слайд № 4.

СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

4.      Характерні ознаки громадянського суспільства.

Вчитель: Для того, щоб розглянути це питання, зіграємо в ігри.

Гра «Хто швидше складе вірний перелік»

Завдання: Ви будете працювати в парах з роздатковим матеріалом.  Словосполучення, які ви бачите на окремих картках  потрібно скласти в 2 колонки:

1. Необхідні умови існування громадянського суспільства.

2. Умови, які заважають створенню громадянського суспільства. (Першій парі, яка вірно розкладе фрази по 3 бали)

§  Високий рівень політичної культури.

§  Низький рівень правової культури.

§  Демократичний політичний режим.

§  Диктатура певних груп населення.

§  Вміння вести діалог.

§  Активність громадян.

§  Наявність незалежних засобів масової інформації.

§  Наявність місць для публічних зібрань.

§  Пасивність громадян.

§  Індивідуальна свобода громадян.

§  Низький рівень освіченості населення.

§  Забезпечення захищеності прав і свобод людини.

§  Відсутність громадянських прав і свобод.

§  Високий рівень освіченості населення.

Метод «Прес».

Завдання: 1. Визначити, які негативні явища присутні в українському суспільстві та прокоментувати свою думку. 2. Які позитивні моменти відсутні чи не розвинуті. (За обґрунтовані відповіді 3-5 балів.)

Слайд № 5.

Характерні ознаки громадянського суспільства:

1. Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва.

2. Розвиненість і розгалуженість демократії.

3. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.

4. Високий рівень громадянської та правової культури.

5.      Функції громадянського суспільства.

Слайд № 6.

§  Громадянське суспільство є засобом самоорганізації та самостійної реалізації власних інтересів.

§  Громадянське суспільство виступає гарантом непорушності прав і свобод громадян.

§  Громадянське суспільство урегульовує протести та вимоги людей.

§  Громадянське суспільство створює умови для саморозвитку окремих індивідів та різноманітних груп.

6.      Історія громадянського суспільства в Україні.

Слайди № 7-13.

Розвиток громадянського суспільства час від часу переривався із-за встановлення недемократичних режимів. Не дивлячись на це українці були активними будівниками кращого суспільства.

В XIX ст. створювались «Просвіти» для підтримки культури, літератури та освіти. В економічній галузі існували страхове товариство «Дністер», кооперативні товариства «Народна торгівля», «Сільський господар». Силами театральних митців засновувались професійні театри, в т.ч. і в Єлисаветграді. Наприкінці XIX ст. вже працювало Наукове товариство ім.. Т.Г. Шевченка. Були створені навіть молодіжно-спортивні товариства «Сокіл», «Січ», «Пласт». На рубежі століть з'являються перші політичні партії, які ставили перед нацією мету здобути автономію або навіть незалежність України.  (Учні виступають з доповідями про товариства.)

На початку радянських часів, завдяки культурному підйому, відбувається процес українізації в Наддніпрянській Україні. Діяли наукові, театральні, художні товариства та клуби, літературні спілки «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, хоча вже під більшовицьким контролем. Але диктаторський режим Сталіна згорнув ці процеси і придушував будь-які паростки прояву самостійності  в суспільній думці та діяльності. Коли з'явились ознаки лібералізації в СРСР за часів Хрущова,  активні громадяни створювали дисидентські організації, поширювали заборонену літературу способом «самвидаву», боролись за права людини, не дивлячись на арешти та  психіатричні лікарні. Кінець радянської епохи посилив хвилю активності людей, виникли громадські культурні та історичні товариства, наприклад Товариство української мови ім.. Т.Г. Шевченка, товариство «Меморіал», яке займалось питання вивченням «білих» плям в історії, в т.ч. і голоду 1932-1933 рр., екологічна організація «Зелений світ». А новостворені політичні партії та організації після розпаду СРСР  розбудовували незалежну Україну.

Як розвивається громадянське суспільство в наш час.

Конституція України має ряд статей , які гарантують нам наші права та свободи. Наприклад, Стаття 1. Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

В нашому місті також працюють різноманітні спільноти і товариства. Є волонтерський центр «Серця матерів». І учні нашої школи неодноразово приймали участь в акціях цієї організації, надаючи допомогу воїнам АТО. При Кіровоградському державному педагогічному університеті діє туристичний клуб «Мандри», який об’єднує  більше 80 студентів та викладачів, які виступають не тільки за активний оздоровчий відпочинок, а й має екологічне спрямування.

Є в нашому місті й різні культурні осередки, в т.ч. й клуб рукоділля «Ниточка».

А тепер проаналізуємо статистичні дані, як революція Гідності вплинула на розвиток громадянського суспільства в нашій державі.

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з фірмою «Ukrainian sociology service» з 18 по 27 вересня 2011 р. Громадяни України у своїй більшості вважають, що зовсім не мають змоги впливати на стан справ у суспільстві: ані на загальнодержавному рівні (73% певні, що зовсім не можуть впливати, 15% – можуть певною мірою і лише 3% – можуть уповні); ані на рівні місцевому (відповідно, 67%, 15% і 2%). В Україні лише 5% тих, хто бере участь у діяльності громадських організацій.   Водночас 48% населення Україні вважають, що в Україні потрібні громадські організації і 44% населення громадським організаціям довіряють.

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»  з 5 по 14 лютого 2014 року провів експертне опитування представників громадських організацій на тему «Майдан і громадянське суспільство».  Усього було опитано 73 представники громадських організацій.

Як  Ви вважаєте, чи дав Майдан суттєвий імпульс розвитку громадянського суспільства в Україні чи він залишиться  ситуативним сплеском громадської активності?

	кількість експертів
1 – вважаю, що завдяки Майдану громадянське суспільство в Україні вже зробило значні кроки у своєму розвитку	24
2 – вважаю, що громадянське суспільство дещо просунулося у своєму розвитку	17
3 – Майдан справді відкрив нові можливості для розвитку громадянського суспільства, які можуть бути реалізовані,  а можуть і ні (як це сталося після Помаранчевої революції)	28
4 – насправді Майдан – особливе явище, це протестний емоційний вибух, який розвитку громадянського суспільства  не стосується	3
5 – інше	1
6 – важко сказати	0

Отже, події Майдану прискорили формування громадянського суспільства в Україні.

7.      Поняття і функції громадської думки

Слайд № 14.

Громадська думка є одним з найдавніших феноменів суспільного життя. За словами іспанського філософа X. Ортеґи-і-Ґассета (1883-1955), «закон громадської думки — це закон всесвітнього тяжіння у царині політичної історії». Зростання її впливу на соціальні відносини пов’язане з демократизацією життя, підвищенням культурного та освітнього рівня населення, процесами глобалізації тощо.

Термін «громадська думка» (англ. pablik opinion) вперше застосував у другій половині XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.

Громадська думка — специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.

Як соціальний феномен громадська думка має такі сутнісні характеристики:

• вона є не арифметичною сумою думок окремих індивідів щодо певного питання, а інтегративним утворенням, яке має історичні, часові, територіальні особливості, складну структуру і виконує певні функції;
• формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є не механічним утворенням, а характеризується певною спільністю інтересів, цілісністю;
• постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи суспільства проблем, ситуацій;
• її характеризують інтенсивність поширення, стабільність, вагомість, компетентність, соціальна спрямованість; може виражатися як у вербальних судженнях, так і в реальній поведінці;
• часто є конфліктною.

Громадська думка постає у двох вимірах:

• як оцінне судження — йдеться про те, що громадська думка завжди містить оцінку громадськістю конкретних проблем, явищ, процесів суспільного життя, ставлення до конкретних об’єктів дійсності. Тому вона є сукупним оцінним судженням певної групи людей щодо подій, явищ соціальної дійсності;
• як важлива соціальна інституція суспільства — у демократичному суспільстві вона є одним з елементів прийняття рішень на всіх рівнях управління (державному, регіональному, муніципальному тощо).

На різних етапах розвитку суспільства, у різних типах суспільств за різних політичних режимів (тоталітарних, ліберальних, демократичних) вияв громадської думки як соціальної інституції має свої особливості. Так, за тоталітарних режимів вона є безсилою, за ліберальних — береться до уваги за можливості і тільки за демократичного правління стає дієвою силою, впливаючи на всі процеси суспільного життя.

Громадська думка може бути використана у регулюванні багатьох сфер життєдіяльності суспільства, найважливіші серед яких:

а) соціальні процеси, відносини. До них належать організація соціального управління (вироблення, прийняття та реалізація управлінських рішень); реалізація принципів соціальної політики та соціальної справедливості; розв’язання екологічних проблем, організація еколого-соціального моніторингу; організація процесів функціонування трудових колективів та самоврядування у них; здійснення соціального контролю тощо;

б) економічні процеси, відносини. Їхніми структурними елементами є регулювання ставлення населення до економічних процесів, з’ясування ставлення населення до економічних реформ; вивчення ринку; маркетинг; дослідження ефективності реклами тощо;

в) політичні процеси, відносини. Їх утворюють політична діяльність загалом; проблеми реалізації демократичних принципів; організація виборів та референдумів; визначення рейтингу політичних діячів, політичне рекламування тощо;

4) духовні, ідеологічні процеси, відносини. Цю сферу охоплюють організація ідеологічної діяльності, пропаганди, функціонування засобів масової інформації; соціалізація; виховання особистості.

V.  Закріплення вивченого матеріалу.

Слайд № 15.

Гра «Світлофор»

В учнів на партах роздані картки 3-х кольорів: зелений – «позитивне відношення», червоний – «негативне відношення», жовтий – «нейтральне відношення»

Завдання: Підніміть картку відповідного кольору і аргументуйте свою думку. Запитання: Яке ваше ставлення до громадянського суспільства . (Учні піднімають картки , відбувається процес обговорення. За кращі відповіді учні отримують по 3 бали).

VI.           Підсумок уроку

Громадянське суспільство розвивається за умов демократичного ладу, високого рівня правової культури, захищеності прав і свобод громадян, які в свою чергу самоорганізуються в громадські та політичні організації з метою реалізації своїх та інтересів. Чинниками формування в Україні громадянського суспільства є вільні та альтернативні політичні вибори, референдуми, незалежні (насамперед від органів влади) засоби масової інформації, розвиток місцевого самоврядування, політичні партії, здатні репрезентувати групові інтереси, наявність ринкових відносин і економічного плюралізму.

VII.  Домашнє завдання

Слайд № 16.

1.     § 37, 40, 41.

2.     Підготувати доповіді на теми «Чи є ЗМІ в Україні інститутом громадянського суспільства», «Які заходи допоможуть громадянам України стати активними учасниками розбудови громадянського суспільства».

Предмет "Людина і світ"
Тема  уроку: Соціум (Суспільство людей)

Мета уроку: у визначити та пояснити поняття «суспільство», «соціальні інститути», «соціальна структура», «соціальна стратифікація»; визначити місце людини в залежності від типу соціальної стратифікації, визначити особливості сучасного демократичного  соціального суспільства в провідних країнах світу та в сучасній Україні; вчити учнів критично ставитись до соціальної нерівності; вчити учнів аналізувати, порівнювати та узагальнювати навчальний матеріал, робити власні висновки та узагальнення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Засоби навчання: схеми, підручник .

Хід уроку

      I.            Організаційний момент.

   II.            Повторення д/з.

1.     Пояснити поняття «конфлікт» та визначити роль конфліктів в житті людей .

2.     Визначити шляхи подолання конфліктів.

3.     Які рекомендації надають психологи щодо виходу з конфліктної ситуації в побутових умовах.

III.            Актуалізація опорних знань.

На сьогоднішньому уроці ви познайомитесь з поняттям «соціум (людське суспільство» та його структурою та інститутами; як визначалось місце людини в різні історичні часи та в сучасному демократичному суспільстві; порівняєте соціальну структуру розвинених країн та України.

IV.            Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Я хочу, щоб ви прослухали одну притчу і поміркували, чому саме її ми взяли під час вивчення сьогоднішньої теми.

Один багатій у скромному буденному жупані вирушив на свято до знатного городянина. Усі гості були у вишуканому вбранні з шовку і оксамиту. Тож на непоказного чоловіка присутні дивилися зі зневагою. Вельможу навмисне не помічали, морщили ніс і тіснили від столу, на якому було багато чудових страв. Тоді вельможа пішов додому, одягнув свій найкрасивіший каптан і повернувся на свято, сповнений гідності, наче володар. Гості одразу ж почали підлещуватися до нього. Кожен намагався поспілкуватися з ним або принаймні запам’ятати одне з його мудрих слів. Можна було подумати, що святковий стіл приготували лише для нього. Звідусіль йому пропонували найбільш смачні страви.

Але замість того, щоб їсти, вельможа почав пхати страви у широкі рукави жупана. Гості здивовано його запитали: «О, пане, що ви робите? Чому ви не їсте того, що ми вам пропонуємо?» А вельможа, продовжуючи набивати свій каптан стравами, відповів спокійно: «Я справедлива людина, і якщо говорити по правді, то гостинність ви виявили не мені, а моєму каптану. Тому він повинен отримати те, на що заслуговує».

Запитання учням:

1)    В яку історичну епоху з'явилась ця притча.

2)    Чи змінилось ставлення до людини в сучасному суспільстві в залежності від її одягу та суспільного становища.

  V.            Вивчення нового матеріалу.

1.    Поняття «Суспільство».

Прагнучи пізнати суспільне життя людей, соціальна філософія стикається з багатьма труднощами, перша з яких — багатозначність терміна «суспільство».

Вмикаючи радіо або телевізор, ми постійно чуємо міркування про «інтереси суспільства», «перспективи суспільства», «кризу суспільства» і т. д. При цьому нікому з нас не спадає на думку подивитись довідкову літературу, щоб з’ясувати зміст цього поняття.

Більшість людей його вважають «самоочевидним», інтуїтивно зрозумілим. Біда, проте, в тому, що саме «очевидні» поняття зазвичай важко піддаються визначенню і роз’ясненню.

Існує чимало визначень терміна, який нас цікавить. Дійсно, у сучасній лексиці товариствами можуть називати і національнодержавні утворення, які існують на політичній карті світу, і добровільні об’єднання людей за професіями та інтересами («Товариство філателістів», «Товариство порятунку на водах « і т. ін.). Про товариство кажуть, коли мають на увазі соціальне оточення людини, коло його спілкування (застерігаючи від потрапляння до «поганого товариства»). Раніше суспільством («опчеством» за Далем) російські селяни називали сільську громаду, а аристократи — «бомонд», вищі соціальні верстви.

Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується єдністю умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах.

Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність усіх форм і способів взаємодії та об’єднання людей. У такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями — між природою й суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю.

Соціальна спільнота — відносно стійка сукупність людей, що вирізняються більш-менш однаковими ознаками, умовами і способом життя, масової свідомості, спільністю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.

Спільноти не створюють свідомо, вони складаються під впливом об’єктивного ходу суспільного розвитку, спільного характеру людської діяльності.

Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес, умови життя і діяльності, близькість поглядів, спільна віра).

Види спільнот:

1. Етнічні, територіальні, релігійні.
2. Стійкі (етнічні, територіальні).
3. Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп).
4. Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіальна спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній господарсько освоєній території.

У кожному суспільстві існує соціальна нерівність.

2.    Ознаки суспільства.

Учні зачитують з параграфа підручника та коментують ознаки:

-       Спільність території проживання людей

-       Суспільство є єдиним цілим

-       Сталість (період існування суспільства триває приблизно одне покоління)

-       Міцні внутрішні зв’язки між індивідами

-       Певний рівень розвитку культури

-       Самодостатність (саморозвиток та саморегулювання)

3.    Види суспільних відносин.

-       Соціальні

-       Економічні

-       Політичні

-       Правові

-       Духовні

-       Інші (сімейні, релігійні… )

Гра «Добери відповідні суспільні відносини до конкретних прикладів». (Вчитель зачитує фрази, учні підбирають відповідності).

1)    Купівля цукру в супермаркеті;

2)    Одруження;

3)    Вибори Президента України;

4)    Святкування Пасхи;

5)    Реєстрація на біржі праці;

6)    Виконання рішення суду щодо виплати штрафу за невірну паркову;

7)    Відвідування виставки художника.

Отже, як ви бачите кожна дія та подія в суспільстві, які відбуваються з людьми мають свою класифікацію, яка допомагає їх врегульовувати певним чином.

4.    Соціальні інститути.

Відповідно до видів суспільних відносин існують соціальні інститути.

Соціальний інститут — організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі суспільні цінності та процедури, які задовольняють основні потреби суспільства. В даному випадку, суспільні цінності — поширені ідеї та цілі, суспільні процедури — стандартизовані зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків — переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах.

Формальний поділ:

1.     Формальні (президентство)

2.     Неформальні (ватажок у зграї хлопців)

За виконуваними завданнями:

1.     Економічні — виробництво та перерозподіл благ та послуг, організація та поділ праці тощо.

2.     Політичні — встановлення, виконання та підтримання влади.

3.     Культурно-виховні — створення, укріплення та розвиток культури.

4.     Суспільні (вузько-соціальні) — організовані добровільним об'єднанням.

5.     Релігійні — регулювання стосунків людини та трансцендентних сил.

6.     Стратифікаційні — визначають розміщення позицій та ресурсів.

7.     Родинні — пов'язані зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді.

Взаємопов'язана система інститутів утворює стійку систему, що забезпечує задоволення потреб членів суспільства, регулює їхню діяльність та забезпечує розвиток суспільства.

Функції:

Явні функції:

1.     Закріплення та відтворення суспільних відносин.

2.     Інтегруюча функція.

3.     Транслююча функція — передача соціального досвіду.

4.     Комунікативна функція — поширення отриманої в інституті інформації як в межах так і поза межами інституту.

Латентні функції — результати діяльності соціальних інститутів, які виходять за межі безпосередніх цілей людини.

5.    Соціальна структура.

Соціальна структура — внутрішній устрій суспільства або соціальної групи, що складається з певним чином розташованих, впорядкованих частин (в групі — соціальних індивидів, осіб), що знаходяться у соціальному зв'язку, взаємодіють між собою. Взаєморозміщення та певний взаємозв'язок складових частин суспільства, як цілісної соціальної системи.

Головною одиницею соціальної структури є індивід та групи.

                            

  Вчитель. Дивлячись на цю схему можна задати питання:

Яке місце займає людина в суспільстві?

Від чого це залежить?

Учні відповідають.

Вчитель. Місце людини головним чином залежить від її волі, історичного часу та групи людей до якої вона відноситься.

                                                                             

 

       

Під соціальною групою розуміють сукупність людей, що мають загальні соціальні ознаки і виконують громадсько необхідну функцію у спільній структурі суспільного розподілу праці та діяльності.

Класифікація груп

• За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до 30 осіб).
• За характером взаємин: первинні (сім’я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив).
• За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.

Умовні групи — довільні об’єднання людей за будьякою спільною ознакою.

Реальні групи — такі об’єднання людей, у яких має місце єдність діяльності, умов, обставин, ознак і в яких люди усвідомлюють свою належність до цієї групи.

Ознаки:

1. Стать.

2. Дохід.

3. Національність.

4. Вік.

5. Спорідненість і шлюб.

6. Професія.

7. Місце проживання.

За типом ідентифікації:

а) групи членства;

б) референтні групи (індивід може не входити до такої групи, але він звіряє свій статус і поведінку з цим еталоном);

в) аутгрупи (групи, які індивід вважає чужими).

Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, короткочасне об’єднання людей випадкового складу (натовп, публіка в театрі).

Статусні групи — виникають на основі соціальної нерівності і відіграють важливу роль під час визначення соціального стану, статусу особистості.

Номінальні групи — їх виділяють для статистичного обліку населення:

а) пасажири приміських потягів, автобусів;

б) перебувають на обліку в міліції;

в) бездітні, багатодітні, малодітні;

г) які мають постійну або тимчасову прописку.

Агрегатні групи — сукупності людей, виділені на основі поведінкових ознак (аудиторія, публіка). «Агрегат» — випадкове скупчення людей.

6.    Поняття «соціальна стратифікація».

 Бесіда з учнями.
Запитання
1. Назвіть причини соціальної нерівності. (Факт наявності соціальної нерівності означає, що люди мають нерівний доступ до ресурсів суспільства та його благ, розрізняються ступенем впливу і влади, мають нерівні можливості для особистісного та професійного зростання.)
2. Які види нерівності вам відомі? (Статева, вікова, національно-етнічна, релігійна, політична, економічна, культурна, освітня)
Передумови соціальної нерівності:
а) нерівність здібностей і можливостей;
б) обмеженість ресурсів суспільства.
Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення.
Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації). На сьогодні велика група людей, що перебуває на певній позиції, дістала назву страта (прошарок), а сукупність розташованих у вертикальному порядку соціальних верств — соціальна стратифікація. Термін «стратифікація» узятий з геології, де він означає розташування пластів Землі по вертикалі. Соціологія уподібнила будову суспільства до будови Землі і розмістила соціальні верстви (страти) також по вертикалі. Основою тут служить драбина доходів: бідняки посідають нижчу сходинку, заможні групи населення — середню, а багаті — верхню.
Учитель. Перед вами схема середньовічного суспільства. Прокоментуйте її з точки зору соціальної диференціації.

Стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere — робити) — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм суспільним статусом.
Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем.
Основні категорії соціальної стратифікації
Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов’язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє групове членство і пов’язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання.
Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — доходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін.
Соціальний прошарок — це безліч людей, які в даному суспільстві перебувають в однаковій ситуації.
Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу.
Робота в групах
Учитель. Отже, ми з’ясували, що суспільство складається з різних груп. Розподіл же суспільства на групи називають соціальною диференціацією. Як ви вважаєте, диференціація властива будь-якому суспільству? Щоб відповісти на це питання, розіб’ємося на групи й виконаємо таке завдання: уявімо певні суспільства з точки зору соціальної диференціації.
1-ша група. Первісне суспільство.
2-га група. Рабовласницьке суспільство.
3-тя група. Феодальне суспільство.
4-та група. Капіталістичне суспільство.
 Гра «Хто краще пояснить причини відмінності соціальної структури українського суспільства від провідних країн світу» за схемою на стор. 78 підручника.

7.    Закриті та відкриті типи соціальної стратифікації.

Проаналізувати схему на стор. 76 підручника.

VI.            Повторення вивченого.

1.     Визначити поняття соціум.

2.     Що таке стратифікація в соціології та історії.

VII.            Підсумок уроку.

На уроці ви вивчили  та поглибили свої знання про поняття «суспільство» та «стратифікація». Ви побачили , що людство рухається в напрямку створення відкритих спільнот, де людина займає певне місце вже не залежно від свого походження, а залежно від своїх талантів, здібностей, працьовитості та цілеспрямованості.

VIII.            Домашнє завдання.

1.     § 17-19 читати, вивчити поняття.

2.     Підготувати доповідь: Чому середній клас в розвинутих країнах є не тільки економічною, а й політичною основою суспільства.

3.     Порівняти стратифікацію феодального та сучасного пост буржуазного суспільства.