Конспект уроку з курсу "Людина і світ"Тема уроку: Соціум (Суспільство людей)
Мета уроку: у визначити та пояснити поняття «суспільство», «соціальні інститути», «соціальна структура», «соціальна стратифікація»; визначити місце людини в залежності від типу соціальної стратифікації, визначити особливості сучасного демократичного соціального суспільства в провідних країнах світу та в сучасній Україні; вчити учнів критично ставитись до соціальної нерівності; вчити учнів аналізувати, порівнювати та узагальнювати навчальний матеріал, робити власні висновки та узагальнення.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Засоби навчання: схеми, підручник .
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Повторення д/з.
1. Пояснити поняття «конфлікт» та визначити роль конфліктів в житті людей .
2. Визначити шляхи подолання конфліктів.
3. Які рекомендації надають психологи щодо виходу з конфліктної ситуації в побутових умовах.
III. Актуалізація опорних знань.
На сьогоднішньому уроці ви познайомитесь з поняттям «соціум (людське суспільство» та його структурою та інститутами; як визначалось місце людини в різні історичні часи та в сучасному демократичному суспільстві; порівняєте соціальну структуру розвинених країн та України.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Я хочу, щоб ви прослухали одну притчу і поміркували, чому саме її ми взяли під час вивчення сьогоднішньої теми.
Один багатій у скромному буденному жупані вирушив на свято до знатного городянина. Усі гості були у вишуканому вбранні з шовку і оксамиту. Тож на непоказного чоловіка присутні дивилися зі зневагою. Вельможу навмисне не помічали, морщили ніс і тіснили від столу, на якому було багато чудових страв. Тоді вельможа пішов додому, одягнув свій найкрасивіший каптан і повернувся на свято, сповнений гідності, наче володар. Гості одразу ж почали підлещуватися до нього. Кожен намагався поспілкуватися з ним або принаймні запам’ятати одне з його мудрих слів. Можна було подумати, що святковий стіл приготували лише для нього. Звідусіль йому пропонували найбільш смачні страви.
Але замість того, щоб їсти, вельможа почав пхати страви у широкі рукави жупана. Гості здивовано його запитали: «О, пане, що ви робите? Чому ви не їсте того, що ми вам пропонуємо?» А вельможа, продовжуючи набивати свій каптан стравами, відповів спокійно: «Я справедлива людина, і якщо говорити по правді, то гостинність ви виявили не мені, а моєму каптану. Тому він повинен отримати те, на що заслуговує».
Запитання учням:
1) В яку історичну епоху з'явилась ця притча.
2) Чи змінилось ставлення до людини в сучасному суспільстві в залежності від її одягу та суспільного становища.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Поняття «Суспільство».
Прагнучи пізнати суспільне життя людей, соціальна філософія стикається з багатьма труднощами, перша з яких — багатозначність терміна «суспільство».
Вмикаючи радіо або телевізор, ми постійно чуємо міркування про «інтереси суспільства», «перспективи суспільства», «кризу суспільства» і т. д. При цьому нікому з нас не спадає на думку подивитись довідкову літературу, щоб з’ясувати зміст цього поняття.
Більшість людей його вважають «самоочевидним», інтуїтивно зрозумілим. Біда, проте, в тому, що саме «очевидні» поняття зазвичай важко піддаються визначенню і роз’ясненню.
Існує чимало визначень терміна, який нас цікавить. Дійсно, у сучасній лексиці товариствами можуть називати і національнодержавні утворення, які існують на політичній карті світу, і добровільні об’єднання людей за професіями та інтересами («Товариство філателістів», «Товариство порятунку на водах « і т. ін.). Про товариство кажуть, коли мають на увазі соціальне оточення людини, коло його спілкування (застерігаючи від потрапляння до «поганого товариства»). Раніше суспільством («опчеством» за Далем) російські селяни називали сільську громаду, а аристократи — «бомонд», вищі соціальні верстви.
Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується єдністю умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах.
Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність усіх форм і способів взаємодії та об’єднання людей. У такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями — між природою й суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю.
Соціальна спільнота — відносно стійка сукупність людей, що вирізняються більш-менш однаковими ознаками, умовами і способом життя, масової свідомості, спільністю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.
Спільноти не створюють свідомо, вони складаються під впливом об’єктивного ходу суспільного розвитку, спільного характеру людської діяльності.
Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес, умови життя і діяльності, близькість поглядів, спільна віра).
Види спільнот:
1. Етнічні, територіальні, релігійні.
2. Стійкі (етнічні, територіальні).
3. Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп).
4. Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіальна спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній господарсько освоєній території.
У кожному суспільстві існує соціальна нерівність.
2. Ознаки суспільства.
Учні зачитують з параграфа підручника та коментують ознаки:
- Спільність території проживання людей
- Суспільство є єдиним цілим
- Сталість (період існування суспільства триває приблизно одне покоління)
- Міцні внутрішні зв’язки між індивідами
- Певний рівень розвитку культури
- Самодостатність (саморозвиток та саморегулювання)
3. Види суспільних відносин.
- Соціальні
- Економічні
- Політичні
- Правові
- Духовні
- Інші (сімейні, релігійні… )
Гра «Добери відповідні суспільні відносини до конкретних прикладів». (Вчитель зачитує фрази, учні підбирають відповідності).
1) Купівля цукру в супермаркеті;
2) Одруження;
3) Вибори Президента України;
4) Святкування Пасхи;
5) Реєстрація на біржі праці;
6) Виконання рішення суду щодо виплати штрафу за невірну паркову;
7) Відвідування виставки художника.
Отже, як ви бачите кожна дія та подія в суспільстві, які відбуваються з людьми мають свою класифікацію, яка допомагає їх врегульовувати певним чином.
4. Соціальні інститути.
Відповідно до видів суспільних відносин існують соціальні інститути.
Соціальний інститут — організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі суспільні цінності та процедури, які задовольняють основні потреби суспільства. В даному випадку, суспільні цінності — поширені ідеї та цілі, суспільні процедури — стандартизовані зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків — переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах.
Формальний поділ:
1. Формальні (президентство)
2. Неформальні (ватажок у зграї хлопців)
За виконуваними завданнями:
1. Економічні — виробництво та перерозподіл благ та послуг, організація та поділ праці тощо.
2. Політичні — встановлення, виконання та підтримання влади.
3. Культурно-виховні — створення, укріплення та розвиток культури.
4. Суспільні (вузько-соціальні) — організовані добровільним об'єднанням.
5. Релігійні — регулювання стосунків людини та трансцендентних сил.
6. Стратифікаційні — визначають розміщення позицій та ресурсів.
7. Родинні — пов'язані зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді.
Взаємопов'язана система інститутів утворює стійку систему, що забезпечує задоволення потреб членів суспільства, регулює їхню діяльність та забезпечує розвиток суспільства.
Функції:
Явні функції:
1. Закріплення та відтворення суспільних відносин.
2. Інтегруюча функція.
3. Транслююча функція — передача соціального досвіду.
4. Комунікативна функція — поширення отриманої в інституті інформації як в межах так і поза межами інституту.
Латентні функції — результати діяльності соціальних інститутів, які виходять за межі безпосередніх цілей людини.
5. Соціальна структура.
Соціальна структура — внутрішній устрій суспільства або соціальної групи, що складається з певним чином розташованих, впорядкованих частин (в групі — соціальних індивидів, осіб), що знаходяться у соціальному зв'язку, взаємодіють між собою. Взаєморозміщення та певний взаємозв'язок складових частин суспільства, як цілісної соціальної системи.
Головною одиницею соціальної структури є індивід та групи.
Вчитель. Дивлячись на цю схему можна задати питання:
Яке місце займає людина в суспільстві?
Від чого це залежить?
Учні відповідають.
Вчитель. Місце людини головним чином залежить від її волі, історичного часу та групи людей до якої вона відноситься.
Під соціальною групою розуміють сукупність людей, що мають загальні соціальні ознаки і виконують громадсько необхідну функцію у спільній структурі суспільного розподілу праці та діяльності.
Класифікація груп
За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до 30 осіб).
За характером взаємин: первинні (сім’я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив).
За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.
Умовні групи — довільні об’єднання людей за будьякою спільною ознакою.
Реальні групи — такі об’єднання людей, у яких має місце єдність діяльності, умов, обставин, ознак і в яких люди усвідомлюють свою належність до цієї групи.
Ознаки:
1. Стать.
2. Дохід.
3. Національність.
4. Вік.
5. Спорідненість і шлюб.
6. Професія.
7. Місце проживання.
За типом ідентифікації:
а) групи членства;
б) референтні групи (індивід може не входити до такої групи, але він звіряє свій статус і поведінку з цим еталоном);
в) аутгрупи (групи, які індивід вважає чужими).
Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, короткочасне об’єднання людей випадкового складу (натовп, публіка в театрі).
Статусні групи — виникають на основі соціальної нерівності і відіграють важливу роль під час визначення соціального стану, статусу особистості.
Номінальні групи — їх виділяють для статистичного обліку населення:
а) пасажири приміських потягів, автобусів;
б) перебувають на обліку в міліції;
в) бездітні, багатодітні, малодітні;
г) які мають постійну або тимчасову прописку.
Агрегатні групи — сукупності людей, виділені на основі поведінкових ознак (аудиторія, публіка). «Агрегат» — випадкове скупчення людей.
6. Поняття «соціальна стратифікація».
Бесіда з учнями.
Запитання
1. Назвіть причини соціальної нерівності. (Факт наявності соціальної нерівності означає, що люди мають нерівний доступ до ресурсів суспільства та його благ, розрізняються ступенем впливу і влади, мають нерівні можливості для особистісного та професійного зростання.)
2. Які види нерівності вам відомі? (Статева, вікова, національно-етнічна, релігійна, політична, економічна, культурна, освітня)
Передумови соціальної нерівності:
а) нерівність здібностей і можливостей;
б) обмеженість ресурсів суспільства.
Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення.
Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації). На сьогодні велика група людей, що перебуває на певній позиції, дістала назву страта (прошарок), а сукупність розташованих у вертикальному порядку соціальних верств — соціальна стратифікація. Термін «стратифікація» узятий з геології, де він означає розташування пластів Землі по вертикалі. Соціологія уподібнила будову суспільства до будови Землі і розмістила соціальні верстви (страти) також по вертикалі. Основою тут служить драбина доходів: бідняки посідають нижчу сходинку, заможні групи населення — середню, а багаті — верхню.
Учитель. Перед вами схема середньовічного суспільства. Прокоментуйте її з точки зору соціальної диференціації.
Стратифікація (лат. stratum — шар, пласт і facere — робити) — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм суспільним статусом.
Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем.
Основні категорії соціальної стратифікації
Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов’язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє групове членство і пов’язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання.
Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — доходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін.
Соціальний прошарок — це безліч людей, які в даному суспільстві перебувають в однаковій ситуації.
Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу.
Робота в групах
Учитель. Отже, ми з’ясували, що суспільство складається з різних груп. Розподіл же суспільства на групи називають соціальною диференціацією. Як ви вважаєте, диференціація властива будь-якому суспільству? Щоб відповісти на це питання, розіб’ємося на групи й виконаємо таке завдання: уявімо певні суспільства з точки зору соціальної диференціації.
1-ша група. Первісне суспільство.
2-га група. Рабовласницьке суспільство.
3-тя група. Феодальне суспільство.
4-та група. Капіталістичне суспільство.
Гра «Хто краще пояснить причини відмінності соціальної структури українського суспільства від провідних країн світу» за схемою на стор. 78 підручника.
7. Закриті та відкриті типи соціальної стратифікації.
Проаналізувати схему на стор. 76 підручника.
VI. Повторення вивченого.
1. Визначити поняття соціум.
2. Що таке стратифікація в соціології та історії.
VII. Підсумок уроку.
На уроці ви вивчили та поглибили свої знання про поняття «суспільство» та «стратифікація». Ви побачили , що людство рухається в напрямку створення відкритих спільнот, де людина займає певне місце вже не залежно від свого походження, а залежно від своїх талантів, здібностей, працьовитості та цілеспрямованості.
VIII. Домашнє завдання.
1. § 17-19 читати, вивчити поняття.
2. Підготувати доповідь: Чому середній клас в розвинутих країнах є не тільки економічною, а й політичною основою суспільства.
3. Порівняти стратифікацію феодального та сучасного пост буржуазного суспільства.
Немає коментарів:
Дописати коментар